У статті досліджено інноваційні тренди розвитку ринку злиттів та поглинань (M&A) у 2025–2026 роках в умовах глобальної трансформації міжнародного бізнесу. Актуальність теми зумовлена структурними зрушеннями на глобальному ринку M&A під впливом технологічної революції штучного інтелекту, трансформації ролі приватного капіталу, геополітичної фрагментації та умов функціонування української економіки в період війни. Результати дослідження засвідчили, що глобальний ринок M&A у 2025 році досяг обсягу $3,0 трлн (+31%), однак кількість угод скоротилася, що свідчить про концентрацію капіталу. Виявлено K-подібну динаміку ринку, де зростання забезпечується переважно мегаугодами понад $10 млрд (42% вартості). Північна Америка домінує з часткою 60% активності ($1,9 трлн). Встановлено, що штучний інтелект виступає подвійним каталізатором M&A: як стратегічний драйвер угод (третина найбільших угод має ШІ-тематику) та інструмент їх реалізації. Найбільші технологічні угоди (Google/Wiz – $30 млрд, Palo Alto Networks/CyberArk – $25,1 млрд) демонструють фокус на придбанні компетенцій для масштабування ШІ, особливо у сфері кібербезпеки. Інвестиції в інфраструктуру ШІ до 2030 року сягнуть $5,5–8,0 трлн. Досліджено трансформацію ролі приватного капіталу, який досягнув 42% частки у глобальних угодах зі зростанням вартості на 59% у 2025 році. Ключовими тенденціями є «ретейлізація» приватних ринків, збільшення терміну володіння до 6 років, поява нових джерел капіталу (страхові компанії, пенсійні фонди). Проаналізовано український ринок M&A: найпривабливіші сектори – агросектор (28%), логістика (22%), IT та телеком (20%), будівництво (18%). 40% українських керівників планують угоди найближчим часом. Обґрунтовано потенціал M&A для післявоєнної реконструкції України. Прогнозується зростання глобального обсягу M&A до $3,5–4,0 трлн до 2028 року. Ключові драйвери: зниження процентних ставок (85%), технологічна трансформація (78%) та геополітична реконфігурація (62%).

The article examines the methodological principles of business process modeling as a component of reengineering in economic activity, as well as the directions of the theory of self-organization of complex systems. The features of the modern economic system are noted, which determine certain features of business process management, including their reengineering. The problems in implementing business process modeling during their subsequent reengineering are proven. The principles of methodological construction of business process modeling systems during their reengineering are determined. The stages of business modeling of processes that are being redesigned are considered. The reengineering of the financial activities of industrial enterprises in modern economic conditions is studied using simulation modeling. The use of Baumol and Miller-Orr models when modeling business processes during their reengineering is substantiated. The corresponding conclusions are formed on scientific research within the framework of the topic of this article.

Стрімке поширення технологій штучного інтелекту у сфері кібербезпеки супроводжується парадоксальним ефектом: системи AI-based Detection підвищують ефективність виявлення кіберінцидентів, однак не гарантують повного запобігання фінансовим збиткам від кібератак. У зв’язку з цим виникає методологічна проблема коректної інтерпретації динаміки кіберзбитків після впровадження інтелектуальних систем захисту. Метою дослідження є економетричне оцінювання каузального впливу використання систем виявлення кіберзагроз на основі штучного інтелекту на рівень кіберзбитків. Емпіричний аналіз базується на наборі даних, що охоплює кіберінциденти у дев’яти країнах світу (Австралії, Бразілії, Китаю, Франції, Німеччини, Індії, Японії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки) за період 2017–2024 роки. У роботі запропоновано авторський індекс кіберзбитків, сформований на основі інтеграції фінансових втрат від кібератак та кількості постраждалих користувачів. Для підвищення статистичної стабільності розподілів застосовано логарифмування показників і стандартизацію за Z-score. Для оцінювання причинно-наслідкового ефекту використано економетричний підхід Difference-in-Differences, а також його динамічне розширення у вигляді event-study аналізу, що дозволяє дослідити часову траєкторію впливу впровадження систем штучного інтелекту AI-based Detection. Отримані результати свідчать, що використання систем штучного інтелекту має статистично значущий вплив на динаміку кіберзбитків. У короткостроковому періоді після впровадження AI-based Detection спостерігається зростання індексу кіберзбитків, що пояснюється підвищенням рівня виявлення та фіксації кіберінцидентів, які раніше могли залишатися непоміченими. Водночас у середньостроковій перспективі (через 3–4 роки після впровадження) формується стійка тенденція до зниження кіберзбитків, що відображає поступове підвищення ефективності AI-систем, їх адаптацію та інтеграцію у кіберзахисну інфраструктуру. Отримані результати демонструють, що впровадження технологій штучного інтелекту у сфері кібербезпеки змінює не лише рівень захисту, але й сам механізм вимірювання кіберризиків. Запропонований підхід дозволяє більш коректно оцінювати ефективність AI-based систем кіберзахисту та рекомендований для аналізу політик цифрової безпеки та управління кіберризиками.

У статті аналізуються основні напрямки «зеленої» економіки та сталого розвитку, з особливою увагою до енергоефективності, вітроенергетики, екотуризму та розвитку регіональних рекреаційних об'єктів у рамках управління бізнес-процесами. У статті розглядаються соціально-економічні проблеми, пов'язані з впровадженням стратегій сталого розвитку підприємствами, спричинені посиленням антропогенного впливу на навколишнє середовище. Висвітлюються екологічні проблеми, включаючи забруднення води, повітря та землі, спричинене урбанізацією, промисловістю, сільськогосподарськими стоками та неефективною сільськогосподарською практикою. Також окреслюються напрямки реалізації сталого розвитку, включаючи переробку, управління відходами та підвищення екоефективності.

Часовий фактор є однією з фундаментальних, проте недостатньо систематизованих категорій економічної науки. Стаття присвячена дослідженню дуальної природи часу та її проявів у соціально-економічних системах і процесах прийняття управлінських рішень. На основі аналізу міждисциплінарних підходів – з філософії, фізики, системної динаміки та поведінкової економіки – виявлено та систематизовано ключові пари дуальності часового фактору: тривалість і порядок; астрономічний та функціональний час; якісні та кількісні характеристики; короткостроковий та довгостроковий горизонти; час як основа економічних законів і час як обмежувальний чинник просторово-часового розвитку; максимізація прибутку та мінімізація витрат як взаємодоповнюючі задачі. Показано, що традиційне використання астрономічного часу в економічному аналізі є методологічно обмеженим, оскільки об'єктивно існує лише функціональний час, породжений реальними процесами. Окремо досліджено поведінковий вимір дуальності часу – зокрема феномен гіперболічного дисконтування та когнітивну асиметрію сприйняття теперішнього і майбутнього – а також трансформацію темпоральної структури економічних процесів в умовах цифровізації та функціонування складних адаптивних систем. Результати дослідження є основою для подальшого вивчення впливу часової дуальності на розвиток підприємств, регіонів і національних економік.

Не існує єдиної думки серед науковців щодо набору детермінант, які вплинули на перебіг пандемії та резільєнтність до неї. Метою дослідження є визначення оптимальних параметрів побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резільєнтному до COVID-19 форматі. Актуальність вирішення проблеми полягає в тому, що кожна країна має свою специфіку та менталітет, тобто неможливо розробити універсальні рекомендації для всіх країн одночасно. Дослідження здійснюється в такій логічній послідовності: збір та обробка статистичної інформації; усунення мультиколінеарності; розподіл детермінант на деструктори та стабілізатори; лінгвістична оцінка змінних; введення логічних правил нечіткої логіки. Дослідження доводить, що важливими показниками для ефективної протидії можливим епідеміологічним викликам є забезпеченість лікарень (лікарі, ліжка, стаціонари) та відповідальне ставлення населення до свого здоров’я (проходження профілактичних оглядів, відвідування лікарів, відмова від самолікування).

У цьому дослідженні аналізується система торгівлі викидами Європейського Союзу та її ефективність у скороченні викидів парникових газів. Було розглянуто, як СТВ ЄС розвивалася з моменту її впровадження у 2005 р., включаючи початкову надмірну пропозицію квот та подальші заходи з обмеження надлишкової пропозиції та підвищення цін на вуглецеві квоти. Було виявлено, що з часом спостерігається тенденція до зменшення обсягів асигнувань на СТВ, при цьому сектор стаціонарних установок отримує найбільшу кількість квот. Крім того, в дослідженні розглянуто зв’язок між СТВ ЄС, ВВП ЄС та часткою відновлюваних джерел енергії і виявлено значний негативний зв’язок між СТВ ЄС та часткою ВДЕ, в той час як ВВП ЄС має значний позитивний зв’язок з часткою ВДЕ. У дослідженні робиться висновок, що хоча СТВ ЄС і надала помітний ціновий сигнал, вона все ще перебуває під загрозою надлишкової пропозиції, а ціни ще не досягли рівнів, сумісних з Паризькою угодою.

The article focused on the innovative technologies management problems investigation. The endogenous distribution of economic factors for research and development sectors have been evaluated in order to study the accumulation process of innovation and technologies. The research methodology is based on the system dynamics approach that gives the advantage to delve in dynamic problems for complex economic and social issues taking into account information and material delays as well as feedback and endogenous causality. The computer simulation model has been built to describe the dynamic of innovative technologies and to perform the sensitivity analysis in order to investigate how change in different parameter of system affect the economic growth and its dynamic properties. The simulation results confirm that management policy decisions can change dramatically if parameters are influenced by unpredictable shocks but the behavior of technological growth does not depend on initial conditions of system if an effective management policy has been provided.

Hotel chains are of great importance for the high-quality functioning of the hotel services market, as they have established service standards, sufficient financial resources, and are widely distributed on the world market. In turn, measures are needed to increase the efficiency of their activities. The article examines the essence of hotel chains, their advantages in the market of hotel services. Methods of organizing hotel chains are revealed. Franchise relations are the most common, which cover approximately 80% of all hotels, and their advantages and disadvantages are defined. The ranking of the largest hotel chains in the world is submitted. It is established that the Indian operator OYO is the leader in terms of the number of hotels in the world, and Marriott International is the leader in terms of the number of rooms sold. The main strengths of hotel chains are the appropriate quality of services, a joint advertising policy, uniform service standards, the availability of financial resources, the possibility of obtaining consultations in the network, the implementation of innovations, support for social projects, uniform staff training systems, a wide range of services, and the availability of consumer loyalty programs. The main problems of the development of hotel chains in Ukraine are highlighted: decline in activity due to the COVID-19 pandemic and military operations, damage to hotels, loss of customers, disruption of supply chains, problems with power outages, uneven territorial distribution of hotel chains, insufficient number of chains and hotels, low level of development of associated infrastructure, low interest of investors and lack of guarantees of protection of investments in the development of the infrastructure of hospitality enterprises, insufficient number and inadequate level of training of personnel for the hotel industry. The prospects for the development of hotel chains in Ukraine have been determined: the introduction of innovations (greening of activities, digital technologies, marketing innovations, crowdsourcing, etc.), diversification and personalization of services, increasing the safety of guests.

Статтю присвячено трансформації енергетичного забезпечення житлового сектору та вирішенням проблем руйнування енергетичної інфраструктури в умовах війни. Було проаналізовано загальний збиток українській економіці та інфраструктурі від військових дій. Найбільше постраждали дороги, житлові будинки та активи підприємств. Сумарні втрати складають 75% усіх втрат. Відбулося зростання темпів інфляції в Україні, що більшою мірою було спричинене знищенням логістичних ланцюжків та критичної інфраструктури. Відбулося підвищення цін на продовольчі та непродовольчі товари та енергоресурси. В підсумку все це призвело до зростання інфляції у липні 2022 року в порівнянні з липнем 2021 в 2,17 разів. Також досліджено втрати в енергетиці та проаналізовано споживання електроенергії. Загальні втрати енергокомплексу України становлять 523 млрд грн. На сьогоднішній день зруйновано близько 40% електростанцій і вся країна перебуває в режимі аварійних відключень електроенергії. Тому нами було запропоновано альтернативне забезпечення енергозалежності житлового сектора. А саме впровадження інноваційних енергоефективних технологій використання природних ресурсів для енергозабезпечення житлового сектору. Наразі одним із найкращих методів вирішення даної проблеми може стати енергомодернізація житла та використання альтернативних джерел енергії. Реконструкція та модернізація застарілих фасадів будівель шляхом застосування різноманітних енергоефективних матеріалів дозволяє створювати енергонезалежні житлові будинки, а впровадження сонячних батарей необхідної потужності, вертикальних вітряних турбін, спеціальних вітрогенераторів, сонячних колекторів у поєднанні з грунтовими тепловими насосами, дозволяє підтримувати температуру всередині будинку на рівні комфортної для людини температури, а сонячний колектор підтримує відповідну температуру в системі гарячого водопостачання. За нашим переконанням саме завдяки втіленню в життя таких проектів можна відносно легко пройти зимовий період та переорієнтувати економіку України зі споживання на виробництво енергії.