Acute tonsillitis is one of the most common diseases in outpatient practice, with a multifactorial aetiology. This study analysed the gender-specific characteristics of acute tonsillitis in 59 patients aged 18–70 years. Pathogens were identified using immunochromatographic tests to detect Streptococcus pyogenes, influenza A and B viruses, adenoviruses, SARS-CoV-2 and respiratory syncytial virus (RSV). Statistical analysis included the Mann-Whitney U test and Fisher's exact test. The results revealed no statistically significant gender differences in clinical parameters. Body mass index was 24.9±3.2 in women versus 25.4±2.4 in men (p=0.100). There were also no significant differences in the intensity of pain on a visual analogue scale at rest (5.4±1.3 vs. 6.0±1.1) or during swallowing (6.8±1.3 vs. 7.2±1.0). Analysis of anamnestic data revealed a tendency towards more frequent smoking among men (32.0 % vs. 14.7 %; p = 0.128) and recent antibiotic use among women (17.6 % vs 8.0 %; p = 0.447). A positive result for Strep A was more common in women (16.0 % vs. 8.0 %), which is consistent with population studies. The results indicate no statistically significant gender differences in the clinical course of acute tonsillitis, although certain quantitative trends are observed. This highlights the need for further studies on larger samples to investigate gender aspects of the aetiology and course of the disease.

The article summarizes fifteen years of scientific research on the impact of sediment extraction on the ecological state of Volyn lakes. The research results have shown that, according to detailed geological exploration, the balance reserves of sapropels in the Volyn region amount to 86 million tonnes of 60% moisture content, or about 95% of those explored in Ukraine. Most of them are concentrated in the Kovel and Kamen-Kashyr districts. A generalization of their ecological condition showed that the water depth in 20% of the surveyed lakes does not exceed one metre, and the depth of sediment layers ranges from 8.8 to 11.5 metres. For such lakes, eutrophication processes have become irreversible, and no preventive measures (introduction of herbivorous fish) will be able to restore their hydrological role. In such cases, technical reclamation of water bodies by excavating bottom sediments is the most effective and, in most cases, the only measure to restore their hydrological and recreational role [6, 20]. In addition to the reserves and quality indicators of sapropel, the research focused on the environmental aspects of bottom sediment excavation. The results of studies of the impact on the ecological state of lakes of two sapropel extraction technologies, hydromechanised and grabbing, on different types of their formation are analysed. When assessing the impact of sediment extraction on the ecological aspects of water bodies, the results were compared with the maximum permissible concentrations of ingredients, according to the requirements for the composition and properties of water of objects used for fisheries purposes.

The main problem with conserving introduced plants in botanical gardens is that more than 45% of species exist as isolated specimens, many of which cannot be propagated by seed or cuttings. Microclonal propagation offers a promising solution that allows rapid propagation of rare and valuable plant material. Ungernia sewertzowii (US) is a medicinal plant rich in alkaloids, particularly lycorine (0.04–0.46% in leaves, 0.15–0.38% in bulbs), used for bronchitis treatment. Due to overharvesting, natural populations are at risk, necessitating in vitro propagation as an alternative source of raw material. Callus induction was achieved on Murashige and Skoog (MS) medium with 2,4-D (0.5 mg/l) combined with BAP, Kin, or Zea (0.5 mg/l each). Organogenesis, both direct and indirect, was observed on MS with BAP or Kin (0.5 mg/l) supplemented with IAA or NAA (0.5 mg/l). These protocols enable sustainable production of bioactive compounds while conserving wild populations.

The olfactory system is a complexly organized sensory system that allows the perception, distinction, and analysis of odorants of different natures and concentrations. This system is a contact analyzer, i.e., reception can only occur if the odorant comes into direct contact with the receptor proteins of the sensory cells of the olfactory epithelium. The peripheral part of the olfactory system (olfactory organ) is represented by the sensory epithelium of the mucous membrane, which is localized in the roof of the nasal cavity, the upper nasal concha, and the upper third of the nasal septum. The olfactory epithelium contains neurosensory cells whose axons are directed to the olfactory bulbs. These structures of the end brain have complex cytoarchitectonics, consist of different morphological types of neurons, and have significant variability in cytoarchitectonic layers. Studying the morphological and histological features of the structure of human olfactory bulbs will help to understand their age-related changes and their variability in general. The study materials were 17 pairs of olfactory bulbs of men and women aged 33 years and older and the oldest 95 years, isolated based on the pathology bureau of the Volyn Regional Clinical Hospital of the Volyn Regional Council. Various morphometric data were measured on the studied samples: linear measurements of the skull, chest measurements, brain weight, and measurements of the olfactory bulbs, their weight, and longitudinal and transverse dimensions. Morphometry of the olfactory bulb structures was also performed. Histological studies were performed in the Laboratory of Histology and Morphogenesis of the Department of Histology and Medical Biology of Lesya Ukrainka Volyn National University. As a result of the study, the olfactory bulbs were divided into three groups, namely, club-shaped, ribbon-shaped, and filamentous. We also distinguish seven cytoarchitectonic layers: olfactory nerve layer, glomerular layer, external plexiform layer, mitral cell layer, internal plexiform layer, granule cell layer, and nerve fiber layer. In conclusion, we describe how the size and weight of olfactory bulbs change with age, which is associated with a decrease in the thickness of cytoarchitectonic layers.

The article discusses modern methods for studying the qualitative and quantitative parameters of bones, which play a key role in the diagnosis, treatment, and prevention of musculoskeletal diseases. The review article analyzes the results of stereometric analysis of bone microstructure based on scanning electron microscopy. Among qualitative methods, particular attention is paid to morphological and histological studies, which allow assessing the structure and condition of bone tissue at the microscopic level. Quantitative methods include radiography, computed tomography (CT), magnetic resonance imaging (MRI), and densitometry, which provide precise measurements of bone tissue density and volume. Additionally, new technologies such as three-dimensional reconstruction and biomechanical modeling are considered, offering new opportunities for detailed analysis and personalized approaches to each patient. Attention is also given to the development prospects of these methods and their role in modern medicine. Quantitative and qualitative morphological parameters of bone tissue are analyzed based on experimental and clinical material. The laser polarimetry method allows examining the fine morphostructure and its structural features. There is a definite correlation between the morphological parameters of bone tissue and the state of polarization of the objective laser field.

The focus of this article is on the publication of craniological findings from a cemetery located near Zalutske village (tract Staikyn Verkh), Romny district. Materials and methods: Anthropological materials dating from the 18–19th cent. primarily consist of well-preserved human skulls. The collection comprises 8 items, including 5 male and 3 female skulls. Measurements were conducted following a comprehensive craniometric program based on R. Martin’s standard technique, with numbered features indicated accordingly. Software for multidimensional analysis was developed by B. and A. Kozintsev in 1991. The primary objective of this research is to present new craniological data to the scientific community, providing a general description of local inhabitants in comparison to neighboring ethnic groups in Ukraine and Eastern Europe. The study aims to determine the distance between individual series from the 14–19th cent. through multidimensional canonical and cluster analysis, seeking to position local peasants within the system of craniological types in Eastern Europe and the pheno-geographic anthropological zones of Ukraine. Novelty in research lies in the submission of craniometric measurements and characteristics from skulls of the 18–19th cent. in a craniological series from Zalutske village, a first-time occurrence. Results show the creation of a male series from Zalutske village of the 18–19th cent., consisting of 5 skulls. The group is characterized as moderately brachycranial based on the average craniometric values. Upon comparing the studied male group from the 18–19th cent. with synchronous series and samples from the 16th to 19th centuries in Eastern, Central, and Western Europe using multidimensional canonical and cluster analysis, partial similarity to the Transcarpathian urban group of Uzhhorod was observed.

. В роботі проведено дослідження фізичного розвитку та адаптаційних резервів серцево-судинної системи на початку та під час закінчення пубертатного періоду. Для цього обрано контингент обстежуваних 10–11 років (препубертатний період) та 15–16 років (постпубертатний період). Отримані результати показали, що за центильними таблицями фізичний розвиток школярів у препубертатному періоді був гіршим, ніж у постпубертатний період. У 15–16 років зафіксовано більше осіб з дуже високим, високим та вище середного рівнями фізичного розвитку. Діти перед статевим дозріванням мають мезоморфну статуру. В кінці пубертату – з різним соматотипом. У хлопців відмічено дисгармонійний фізичний розвиток з відставанням росту (брахіморфний тип), а у дівчат переважають процеси витягування (доліхоморфний тип).

У статті введено в науковий обіг нові краніологічні дані, дано загальну характеристику мешканців Чернігово-Сіверщини XVII–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України й Східної Європи, з’ясовано місце цих мешканців серед краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України. Для опрацювання 96 чоловічих черепів використано комп’ютерні програми, які створили Б. й О. Козінцеви 1991 р. Відстані між окремими серіями ХІV–ХІХ ст. визначалися за допомогою багатовимірного канонічного й кластерного аналізу. Залучено 14 краніометричних ознак за Р. Мартіном. Загалом чоловіча група належить до великої європеоїдної раси з ознаками певної метисації. Чоловіча збірна вибірка ХVІІ–ХІХ ст. з Чернігово-Сіверщини найподібніша до групи з київського Подолу XVI–XVIII ст.

Дослідження проведено на насінні та проростках Ginkgo biloba L. з метою встановлення впливу на них метаболічно активних речовин при застосуванні їх для обробки насіння. Встановлено, що з досліджуваних речовин на схожість насіння найкраще впливали однокомпонентні препарати Кудесан, Параоксибензойна кислота (ПОБК) та MgSO4 і композиції у складі Вітамін Е + Кудесан та Вітамін Е + Метіонін + ПОБК + MgSO4. Найвищий показник середньої довжини кореня у проростків забезпечили композиції метаболічно активних речовин у складі Вітамін Е + Метіонін + ПОБК та Вітамін Е + Метіонін + ПОБК + MgSO4, а також однокомпонентні сполуки Метіоніну та Вітаміну Е. На показник середньої кількості бічних коренів найкраще діяли Метіонін, Кудесан і Вітамін Е та композиції речовин Вітамін Е + ПОБК + Метіонін і Вітамін Е + ПОБК + Метіонін + MgSO4. На висоту стебла проростків рослин Ginkgo biloba мали вплив багатокомпонентна композиція Вітамін Е + ПОБК + Метіонін + MgSO4, а також однокомпонентні препарати на основі MgSO4 та Кудесану.

За результатами польових досліджень впродовж вегетаційного періоду 2022 р. у чорновільшанику Цуманського лісництва Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» у Волинській області виявлено 65 видів судинних рослин і 28 таксаонів тварин. Обстеження модельної ділянки площею 2100 м2 у кв. 25, вид. 11 Цуманського лісництва здійснили впродовж вегетаційного періоду (14.05, 28.05, 11.06, 25.06, 16.07, 13.08, 10.09 та 25.09.2022 р.). Деревостан представлений монодомінантними насадженнями Alnus glutinosa (L.) Gaerth. з домішкою Carpinus betulus L., Quercus robur L., Pinus sylvestris L. Чагарниковий ярус слабо розвинений, у трав’яному ярусі поширені Anemonoides nemorosa (L.) Holub (син. Anemone nemorosa L.), Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt, Milium effusum L., Vaccinium myrtillus L.
 Віддаленість території досліджень від смт Цумань і автошляхів сприяло значному збереженню рослинного покриву – абсолютна більшість видів рослин представляють аборигенну флору – 61 вид (93,9 %). Синантропна фракція представлена лише 4 видами (6,1%), серед яких 1,5 % апофітів, 3,1 % археофітів і 1,5% кенофітів, що свідчить про значну збереженість спонтанної флори.
 Еудомінантною групою безхребетних тварин були представники різних рядів класу Insecta 34,45 %, а домінантне положення займали колемболи Collembola рядів Poduromorpha і Symphypleona, саркоптиформні кліщі Sarcoptiformes, зокрема панцирні кліщі Oribatida та павуки Araneae. До субдомінантів належать мокриці Oniscidea, багатоніжки Myriapoda. Серед комах до цієї групи належать туруни Carabidae, стафіліни Staphylinidae, гнойовики Geortupidae, мурашки Formicidae, двокрилі Diptera. Рецедентами є люмбрициди Lumbricidae, косарики Opiliones, псевдоскорпіони Pseudoscorpiones; серед комах – лускатниці Lepismatidae, лісові таргани Blattellidae, можливо сітчастокрилі Neuroptera, попелиці Aphidoidea, цикади Cicadidae, справжні клопи Heteroptera, справжні вуховертки Forficulidae, справжні сіноїди Psocidae, мертвоїди Silphidae, довгоносики Curculionidae, ковалики Elateridae, златки Buprestidae, Блохи Hystrichopsyllidae з роду Palaeopsylla.
 Найбільше фауністичне різноманіття за індексом Маргалефа (3,19) властиве «вікнам», прогалинам – освітленим ділянкам, утвореним в наслідок випадання дерев першого ярусу. Фауни порівнюваних пробних площ подібні, показники індексу схожості змінюються в межах 0,90 – 0,92.