Матеріалом дослідження було насіння моркви сорту Нантська, метаболічно активні речовини: вітамін Е (10-8 М), параоксибензойна кислота (ПОБК) (0,001%), метіонін (0,001%), убіхінон-10 (10-8 М) і MgSO4 (0,001%), та їх комбінації: вітамін Е + ПОБК + метіонін, вітамін Е + ПОБК + метіонін + MgSO4, вітамін Е + убіхінон-10. В коренеплодах моркви сорту Нантська вперше продемонстрована ефективність досліджуваних метаболічно активних речовин та їх комбінацій щодо збільшення вмісту аскорбінової кислоти та каротиноїдів, а також зниження втрат цих сполук в процесі зберігання коренеплодів. Найбільше зростання вмісту каротиноїдів спостерігалося за передпосівної обробки насіння вітаміном Е, убіхіноном-10 та комплексом вітамін Е + убіхінон-10, а найменша втрата каротиноїдів реєструвалася за застосування убіхінону-10. Найбільше зростання вмісту аскорбінової кислоти спостерігалося за передпосівної обробки насіння вітаміном Е, а найменші втрати аскорбінової кислоти реєструвалися за застосування MgSO4 та комплексу вітаміну Е + убіхінону-10. У технології вирощування моркви доцільно застосовувати агроприйоми, що передбачають передпосівну обробку насіння метаболічно активними сполуками.

Coronavirus (SARS-CoV-2), which caused the pandemic, is responsible for the appointment of the All-World Health Organization in 2019, causing up to millions of infections and hundreds of thousands of deaths in the whole world. In the minds of the pandemic, the Ukrainian lands have directed their efforts to the fight against the acute respiratory disease COVID-19. Scientific knowledge in the field of medicine has directed its efforts towards the development of that understanding of the biological basis of the pathophysiology of COVID-19. Regardless of the completion of that important achievement in medicine, the fight against these infectious diseases is overwhelmed with folding tasks. The disease of the respiratory tract COVID-19 creates a significant risk for a healthy person and leads to a significant number of fatal depressions in the whole world. Today, the nutrition of diagnostics, education and prevention of coronovirus infection is becoming more relevant. The article presents up-to-date data about the century and the article characterization of patients with COVID-19 diagnosed on the basis of the Volyn Regional Infectious Diseases Clinic for 2020-2021. Understanding the clinical and laboratory characteristics of patients of various ages and status of ailments on COVID-19 will help in the diagnosis of this mild illness.

У статті представлено результати дослідження особливостей зв’язку врівноваженості нервових процесів і властивостей ЦНС до просторово-часової орієнтації в осіб різного віку та фізичної активності за допомогою комп’ютерної методики «Діагност-1» та «Інтест» і ряду рухових тестів. Установлено, що з віком властивості до просторово-часової орієнтації покращуються незалежно від рівня рухової активності. Результати, які відображають урівноваженість нервових процесів, продемонстрували, що волейболісти порівняно із не спортсменами мали кращі показники в досліджуваних вікових групах. Для волейболістів від 16 років і старші виявлено зв’язок урівноваженості нервових процесів і властивості до орієнтації в просторі та часі.

У статті наведено характеристику популяційної щільністі рослин Convallaria majalis у різних фітоценозах Шосткинського геоботанічного району. Угруповання, у яких репрезентовано досліджувані популяції C. majalis, відрізняються між собою за домінантами ярусу деревостану. У двох із них (Pinetum (sylvestris) sorboso (aucuparii)–elytrigiosum (repentis), Pinetum (sylvestris) coryloso (avellanae)–urticosum (dioicае)) домінантом є Pinus sylvestris L., у трьох (Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–fragariosum (vescae), Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–poosum (nemoralis), Quercetum (roboris) poosum (nemoralis))–Quercus robur L., в одній (Querceto (roboris)−Aceretum (platanoiditis) elytrigietosum (repentis))–Acer platanoides L. при співдомінуванні Q. robur, та ще у двох Tilia cordata Mill. при співдомінуванні Quercus robur. У досліджуваних популяцій C. majalis значення популяційної щільності здебільшого варіюють від 20,4 до 45,5 рослин/м2. Однак найбільші показники щільності виявили в угрупованні Querceto (roboris)−Tilieto (cordatae) convallariosum (majalis) – її величини відповідно досягають 45,5+5,13 рослин/м2. В угрупованні Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–fragariosum (vescae) значення цієї характеристики, навпаки, знижені до 20,4+1,50 рослин/м2. У розподілі значень популяційної щільності виявлено низку закономірностей. Популяції C. majalis, що сформувалися під наметом шпилькових лісів, здебільшого мають менші величини популяційної щільності, ніж ті, що зростають в широколистяних лісах. Чітко виражене збільшення величин популяційної щільності проявляється в ряду звичайнососнові à звичайнодубово-дрібнолистянолипові ліси. Відповідно, був проведений аналіз зміни величин популяційної щільності C. majalis на тлі зростання їх популяцій у різних лісорослинних умовах: звичайнососнових лісів (формація Pineta sylvestris, субформація Pineeta sylvestris); 2 – звичайнодубових лісів (формація Querceta roboris, субформація Querceеta roboris); 3 – звичайнодубово-гостролистокленових лісів (формація Acereta platanoiditis, субформація Querceto (roboris)–Acereta platanoiditis); 4 – звичайнодубово-дрібнолистянолипових лісів (формація Tilieta cordatae, субформація Querceto (roboris)–Tilieta cordatae).

Розширення асортименту квітниково-декоративних рослин для ландшафтного проектування сьогодні актуальне в усьому світі, зокрема і в Україні. Найбільш ефективні методи вирішення цього питання – інтродукція представників роду Allium L., вивчення їх еколого-біологічних особливостей, стійкості в культурі. Представники роду Allium L. здавна відомі своїми декоративними якостями та лікувальними властивостями. Колекція представників роду Allium Кременецького ботанічного саду нараховує 10 видів (Allium giganteum Regel, Allium schubertii Zucc., Allium karataviense Regel, Allium odorum L., Allium molly L., Allium nutans L., Allium scorodoprasum L., Allium sphaerocephalon L., Allium oreophilum C. A. Mey, Allium montanum F.W. Schmidt), гібрид (Allium azureum), 2 форми (Allium schoenoprasum cv ‘blooming’, Allium schoenoprasum cv ‘snowcap’) та 3 сорти (Allium ‘Hair’, Allium ‘Powder purf’, Allium ‘Miami’). Інтродуценти послужили об’єктами досліджень з огляду на декоративні ознаки та доцільність їх використання в озелененні. Згідно з аналізом фенологічних спостережень фаза бутонізації наступила у всіх 15 видів, найперше була зафіксована 22 квітня в A. ‘Powder purf’, 26 квітня – A. schoenoprasum cv ‘blooming’, A. schoenoprasum cv ‘snowcap’, A. karataviense, найпізніше 8 липня – A. odorum, A. nutans, A. montanum. Найперше зацвіла A. ‘Powder purf’, A. karataviense, A. schoenoprasum cv ‘snowcap’, A. giganteum – 13 травня, найпізніше зацвіли A. nutans, A. odorum – 5 серпня. Найдовша фаза цвітіння відзначена у видів: A. sphaerocephalon, Allium ‘Hair’ – 46 днів, найкоротша фаза цвітіння в A. molly (13 днів). Дані про особливості сезонного циклу росту і розвитку, строки цвітіння мають практичне значення для озеленення при створенні квітникових композицій.

У роботі розглянуто підсумки першого вивчення лускокрилих, волохокрильців, скорпіонових мух, двокрилих в межах Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Рослинні комплекси парку представлені пралісами дубових та сосново-дубових лісів, які утворюють своєрідний комплекс із болотами різних типів, ділянками лук вздовж водотоків, чорновільшняками Збір матеріалу проводили у 2017 – 2019 рр. методами маршрутних зборів з використанням загальноприйнятих методик. Обстежено заплавні луки р. Конопельки поблизу с. Сокиричі, с. Муравище, с. Пальче; луки та ліс поблизу смт. Цумань, в урочищі Папики поблизу с. Дерно; ліс поблизу с. Дачне, м. Ківерці; річки Путилівку (с. Ставок, смт. Цумань), Кормин (поблизу с. Берестяне), Рудку (неподалік с. Журавичі), Грушвицю (поблизу с. Омельне), меліоративні канали (с. Дерно, смт. Цумань) у Ківерцівському районі Волинської області.У Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» зареєстровано 78 види мекоптероїдних комах з рядів Lepidoptera, Trichoptera, Mecoptera, Diptera. Ряд Лускокрилі (Lepidoptera) представлений 8 родинами (Adelidae, Hesperiidae, Pieridae, Lycaenidae, Nymphalidae, Geometridae, Noctuidae, Erebidae) з 36 видами, у ряді Волохокрильці (Trichoptera) відзначено лише одну родину (Limnephilidae) з 2 видами, з ряду Скорпіонові мухи (Mecoptera) зареєстровано лише одну родину (Panorpidae) є одним представником, ряд Двокрилі (Diptera) представлений 10 родинами (Simuliidae, Tipulidae, Asilidae, Bombyliidae, Dolichopodidae, Sarcophagidae, Tachinidae, Syrphidae, Stratiomyidae, Tabanidae) з 38 видами. Вперше для території парку відзначено 36 видів лускокрилих, 2 види волохокрильців, 1 вид скорпіонових мух та 25 видів двокрилих. Враховуючи календарні та територіальні обмеження розпочатої роботи, проведення подальших і спеціалізованих досліджень може суттєво доповнити фауністичний перелік мекоптероїдних комах національного парку та дасть змогу оцінити чисельність видів та встановити статус їхнього перебування.

Природний заповідник «Михайлівська цілина» розташований у Лебединському районі Сумської області на межиріччі річок Груні та Сули. У 1928 році заповідник отримав статус заповідника місцевого значення, а 1947 року на його основі було створено заповідник «Михайлівська цілина» загальнодержавного значення. Упродовж 1961–2009 рр. заповідник входив до складу Українського степового заповідника. У 2009 році він знову отримав самостійність. На сьогодні заповідник має площу 882,9 га, на частку абсолютної заповідності припадає 202,4 га. У заповіднику охороняється унікальний плакорний різнотравно-злаковий степ з домінуванням степових дерновинних злаків. Геоботанічне обстеження 1956 року показало, що в заповіднику переважають фітоценози з домінуванням дерновинних злаків, зокрема, Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin, на невеликих ділянках домінантами виступали Stipa pennata L. або Stipa tirsa Steven. Саме ці типи рослинності є унікальною природною цінністю. У флорі природного заповідника «Михайлівська цілина» відбуваються помітні трансформації. Окремі види степових рослин зникають. Відбувається досить відчутне включення у фітоценози степу інвазійних видів рослин. Відзначається загальна мезофітизація флори, що проявляється через витіснення степових видів та їх заміщення лучними видами рослин.Оскільки важливими біоіндикаторами стану флори і фітоценозів є рідкісні види рослин та їх популяції, наші дослідження були направлені саме на їх вивчення. Для оцінки екологічних амплітуд та екологічних оптимумів рідкісних видів рослин природного заповідника «Михайлівська цілина» ми використали екологічні шкали Я. П. Дідуха. Загальну стійкість окремого виду рослин до тієї чи іншої групи екологічних чинників оцінювали за допомогою індексу толерантності.За рахунок вузького діапазону екологічних ніш до змін екологічних факторів на території заповідника «Михайлівська цілина» загалом найбільш чутливими є Pulsatilla patens (L.) Mill, Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) K.Perss., Adonis vernalis L. і Stipa tirsa Steven. Ці види рослин можуть випадати зі складу його флори в першу чергу. Рідкісні рослини за їхнім відношенням до клімато-едафічних факторів формують три групи: стенобіонти, гемістенобіонти, мезобіонти. В умовах наростаючої мезофітизаціі рослинного покриву заповідника «Михайлівська цілина» в найбільшій небезпеці можуть опинитися три види рослин-стенобіонтів. У групі гемістенобіонтів найбільш уразливі Bulbocodium versicolor, Adonis vernalis і Stipa tirsa.

Серед ягідних культур в останні роки значно зросли площі вирощування лохини високої, чому сприяють грунтово-кліматичні умови північно-західного регіону України і високі ціни (120-140 на оптовій торгівлі і 180-240 грн/кг при роздрібній). Розширенню площ лохини сприяє зростання обсягів виробництва посадкового матеріалу, який в Україні вирощують здебільшого біотехнологічними методами і ціна на які значно нижча (55-65 грн), ніж при закупівлі за кордоном (75-120 грн).Передовий досвід закордонних товаровиробників при вирощуванні лохини у відкритому ґрунті, адаптований до умов України, дозволяє отримувати до 7-8 кг ягід з куща, що забезпечує не менше 70-85 грн чистого прибутку на кожному кілограмі реалізованої продукції.Значним резервом надходження ранньої ягідної продукції є вирощування лохини у весняних теплицях, коли урожай ранніх сортів ягід поповнюється нею з третьої декади травня, а вартість зростає до 200-250 грн за кілограм.Наукові дослідження вказують на можливість вирощування лохини і в зимових теплицях, що дає змогу прискорити надходження ягідна продовольчий ринок з другої половини травня.З метою вивчення ефективності вирощуваннясортів лохини різних груп стиглості в умовах зимових теплиць проведено дослідження щодо їх адаптації, продуктивності і якості ягід. Внаслідок досліджень вивчена динаміка проходження основних фізіологічних фаз росту і розвитку сортів лохини, їх вурожайність та окремі якісні показники.Результати досліджень указують на те, що в умовах зимових теплиць доцільним є вирощування сортів лохини високої ранньої групи стиглості.

Вивчення клітинного складу селезінки тварин є однією з основних характеристик для оцінки морфофункціонального стану органа. Мета нашої статті – установлення особливостей клітинного складу паренхіми селезінки ссавців та щільності розміщення в ній лімфоцитів. Для дослідження відбирали селезінку у тварин: вівці, свині, коня, великої рогатої худоби, кроля – у фазі морфофункціональної зрілості органа. Його шматочки фіксували в 10–12 % формаліні, промивали, зневоднювали, заливали в парафін, фарбували гематоксиліном Ерліха й еозином та за методоми Браше; для електронномікроскопічного дослідження шматочки селезінки фіксували 2,5 % розчином глютарового альдегіду, зневоднювали, заливали в суміш епон-аралдит. Вираховували коефіцієнт заселеності лімфоцитами білої й червоної пульп. Клітинний склад білої пульпи селезінки ссавців представлений лімфоцитами, макрофагами, які становили до 90 % від загальної кількості цитопопуляції, до 1,3 % нараховувалося клітин з ознаками деструкції. Серед лімфоцитів домінували малі, значна кількість – середні лімфоцити й найменше було великих лімфоцитів. Найбільше малих лімфоцитів серед досліджуваних тварин міститься в білій пульпі селезінки кроля (68,12 %), найменше – серед досліджуваних ссавців – у коня (50,87 %). Середніх лімфоцитів виявлялося значно менше: від 16,70 % (велика рогата худоба) до 24,19 % (кінь). Найменше в цитопопуляції клітин виявлено великих лімфоцитів і макрофагів, кількість яких не перевищувала 1,5 % від загальної чисельності клітин БП селезінки: найбільше макрофагів виявили в білій пульпі селезінки кроля (1,53 %), великих лімфоцитів – у вівці (1,43 %). Коефіцієнт заселеності лімфоцитами пульпи селезінки кроля становить 1,41; вівці – 1,32; свині – 1,39; коня – 1,52 та 1,43 – у великої рогатої худоби. Перспективними вважаємо дослідження з вивчення цитопопуляцій селезінки інших представників хребетних тварин у порівняльно-еволюційному аспекті.