Виконано регіональний прогноз пластових вуглеводневих систем для нафтових родовищ Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, територія якої була умовно розділена на 6 ділянок, що охоплюють окремі родовища та їх структурні блоки. Встановлено закономірності поширення різних типів вуглеводневих систем, що дає змогу прогнозувати їх на значних глибинах в областях високих температур і тисків на початкових стадіях пошукових робіт. Особливість встановлення цих прогнозних показників полягає в тому, що термобаричні параметри залягання та фізичні параметри пластових нафт розглядаються як усереднені об'єднані величини в межах єдиної, цілісної Внутрішньої тектонічної зони. Специфіка зміни кожного з них також була єдиною і вимушено розповсюджувалася на всю територію зони. Глибини заміщення флюїдів параметрів. Для сучасного етапу фундаментального вивчення нафтогазоносності Карпатського регіону цього недостатньо. Високі пластові температури тільки підсилюють інтенсивність процесу розділення флюїдів. У кінцевому підсумку, коефіцієнт вилучення нафт звичайного типу з покладів залишається низьким, а у випадках розробки нафт перехідного стану — дуже низьким. Крім того, виникає важлива і на даний час маловивчена проблема міцності структури колектора. Під час розробки нафтових покладів на будь-якому режимі (пружному чи розчиненого газу) пластовий тиск неминуче знижується. У роботі побудовано графіки залежності прогнозних параметрів, що входять у формулу підрахунку запасів вуглеводнів об’ємним методом, відносно глибин залягання покладів. Виведено рівняння регресії для прогнозування цих параметрів, які були використані в поєднанні з лабораторними дослідженнями термобаричних умов (тиску і температури) залежно від глибини. Відомості про ці умови необхідні для обчислення окремих параметрів вуглеводневих систем.

Газорозподільні мережі України, що споруджені зі сталевих труб, характеризуються тривалим терміном експлуатації. Важливою умовою забезпечення надійного газопостачання є їх реконструкції із заміною зношених сталевих труб на поліетиленові. Однією із прогресивних технологій реконструкції є протягування поліетиленового газопроводу у зношену сталеву трубу. Реалізація такої технології реконструкції в умовах України не тільки відновить функціювання системи газопостачання, але і створить умови для надійного транспортування не тільки газу, але і газоводневих сумішей. Реконструкція газорозподільної мережі передбачає зміну діаметрів ділянок, шорсткості поверхні труб та властивостей транспортованого середовища, що суттєво впливає на режими експлуатації. Метою роботи є встановлення закономірностей зміни газодинамічної енерговитратності газорозподільних мереж після реконструкції технологією протягування поліетиленового газопроводу в зношений сталевий газопровід за транспортування як природного газу, так і газоводневих сумішей. Визначено фізичні, термодинамічні та енергетичні характеристики природного газу та газоводневих сумішей згідно з вимогами чинних стандартів. Встановлено закономірності зміни газодинамічної енерговитратності елемента системи газопостачання після заміни сталевого газопроводу на поліетиленовий за різного ступеня його завантаження при транспортуванні природного газу. Підтверджено необхідність зміни робочого тиску у поліетиленовому газопроводі після реконструкції з низького на середній. Визначено збільшені витрати газоводневих сумішей у поліетиленовому газопроводі для збереження обсягу енергії, яку забезпечував природний газ до реконструкції мережі. Одержані аналітичні залежності питомої газодинамічної енерговитратності поліетиленових газопроводів від ступеня їх завантаження та молярної концентрації водню в газоводневій суміші для низки рекомендованих нормативним документом варіантів заміни сталевої труби на поліетиленову.

The stress-deformed state of the well jet pumps is determined by their purpose and conditions of use. The main schemes for the use of ejection systems in the well are represented by the constructions of jet pumps intended for drilling, elimination of accidents in the process of drilling and operation of wells. By the nature of the impact of operating conditions on the mechanical characteristics, the components of the ejection system are grouped by the elements that are worn due to the hydraulic effect of the working environment and the body parts that perceive efforts from axial load, pressure and friction. The consumption of well jet pumps is complicated by the features of its workflow, which are the increased probability of its operation in the cavitation mode. In the process of analyzing the conditions of ex-platform of the wells of the surgery ejection systems, it is established that the annular stresses in the drilling process remain unchanged, and compression tension and tangent are observed asymmetrical hara. Unchanged stresses from the action of working fluid and axial loading and variable asymmetric stresses are characteristic of the body elements of the jet pump, which implements the process of purifying the hollow. During the elimination of the drilling column, the permanent stresses from the action of pressure and tensile at separate stages of the use of jumpers of the pump are transformed into asymmetrical extinct variable stresses. The cabinet elements of packer oil jet pumps are marked by the action of constant compression voltage, and two-pipe oil production systems are constantly stretched. Ring in the housing of the well ejection system and the density of the washing solution, the depth of the drill-wine, the flow rate of the working flow and the radius of the wall of the jet pump are associated with direct-proportional dependent. Increasing the diameter of the working nozzle and the column of lifting pipes causes a decrease in the value of the annular stress. The value of axial stresses and the radius and the thickness of the body wall are associated with a inverse pro-trial dependence.

Роботу присвячено встановленню закономірностей процесу старіння лінійної частини магістральних газопроводів у період їх тривалої експлуатації, оцінки показників надійності і прогнозування інтенсивності аварійних відмов на майбутній термін їх функціонування, на основі отриманої інформації оцінки можливості скорочення території охоронних зон лінійної частини та заходів безпеки подальшої роботи. На основі фактичної інформації про передісторію експлуатації газопроводу Братерство створено стохастичну модель дослідження залежності інтенсивності аварійних відмов лінійної частини від терміну експлуатації, в основу якої покладено розподіл Вейбулла. Поліноміальна апроксимація встановленої залежності в період старіння лінійної частини газопроводу дозволяє прогнозувати інтенсивність аварійних відмов газопроводу на майбутній термін функціонування, що дає змогу встановити економічні та екологічні збитки в майбутньому на площах території охоронних зон. Однак застосування апроксимуючих функцій має поряд із перевагами серйозний недолік, оскільки прогнозування стану об’єкта з застосуванням відповідних формул ускладнює процес прогнозування. Тому після вибору і обчислення коефіцієнтів будь-якого апроксимуючого виразу його слід перетворити у визначену функцію, для якої розробляється апарат прогнозування. Це єдиний шлях використання широкого класу апроксимуючих виразів за відносно негроміздкого математичного забезпечення прогнозування. З іншого боку, скорочення території охоронних зон дозволить використати їх площі в народному господарстві, що принесе в майбутньому певний прибуток держави. Таким чином, сформульовано оптимізаційну задачу визначення раціональних розмірів охоронної зони при забезпеченні надійної експлуатації газопроводу. Наведено метод побудови функції мети на основі створеної стохастичної моделі та алгоритм її реалізації в конкретних умовах експлуатації газопроводу. Підкреслюється, що за необхідності скорочення площі охоронної зони в конкретному випадку необхідно провести детальні обстеження технічного стану газопроводу і прийняти міри для забезпечення показників надійності його експлуатації на належному рівні. Запропоновано на основі результатів досліджень принцип оптимізації території охоронних зон газотранспортної системи в умовах тривалого експлуатаційного періоду за критерієм мінімальних витрат на транспорт газу при максимальному рівні надійності газопостачання.

На сьогодні питання будівництва нових та реконструкції існуючих газорозподільних мереж України безпосередньо пов’язані з удосконаленням методів їх проєктування та експлуатації. Частина газорозподі-льних мереж України прокладена або планується до проєктування та будівництва на територіях зі складними топографічними умовами. Це стосується, насамперед, систем газопостачання населених пунктів західних областей України. До сьогодні газодинамічні розрахунки зовнішніх газових мереж проводять без урахування впливу профілю траси через відсутність розуміння важливості цього чинника та неврахування його в нормативних методиках. Метою роботи є встановлення впливу профілю траси на газодинамічну енерговитратність газорозподільних мереж високого, середнього та низького тисків. Базуючись на рівнянні Бернуллі для усталеного режиму руху реального газу у трубопроводі, за результатами теоретичних дослі-джень одержано розрахункові формули для встановлення зміни тиску в газорозподільних мережах високого, середнього на низького тисків з урахуванням впливу профілю траси, особливостей їх геометричної структури та режимних параметрів. Для газових мереж низького тиску передбачено додаткове урахування гідростатичного напору. Встановлено, що для газових мереж всіх категорій тиску при фіксованій витраті газу величина уточнення газодинамічних втрат тиску врахуванням профілю траси лінійно залежить від геометричного нахилу ділянки. Коефіцієнт пропорційності в лінійній залежності з достовірністю апроксимації понад 99 % описується степеневою функцією від числа Рейнольдса. Одержано, що для газопроводу діаметром 108х3 мм із відносно невеликим геометричним нахилом 0,1 та середнім завантаженням уточнення газодинамічної енерговитратності становить: за високого тиску - 60 %; за середнього тиску - 48 %; за низького тиску при додатковому врахуванні гідростатичного напору - 101 %. Результати досліджень довели необхідність врахування профілю траси при проєктних та експлуатаційних розрахунках газорозподільних мереж всіх категорій тиску.

В представленій роботі проведено кількісний та якісний огляд, в якому показана можливість збільшення обсягів виробництва і використання відновлювальної енергії за рахунок наявності значної сировинної бази та впровадження технологій піролізу біомаси. Такий підхід дозволяє значною мірою заощаджувати викопні паливно-енергетичні ресурси та покращити стан навколишнього середовища. Разом з аналізом сучасного стану процесу піролізу наведено історію його розвитку та актуальність використання в енергетичних цілях, починаючи з стародавніх часів, в тому числі в Трипільських поселеннях на території сучасної України. Продемонстровано, що для максимального виходу деревного вугілля під час піролізу необхідна низька температура процесу та мала швидкість нагрівання; для отримання рідкої фази – висока швидкість нагрівання, низька температура процесу та коротка його тривалість, а для максимального виходу генераторного газу – висока температура та низька швидкість нагрівання. Наведено особливості отримання та масові виходи продуктів піролізу та представлено їхні технічні характеристики. Проведено порівняльну характеристику піролізного палива біонафти та традиційних рідких палив. Встановлено, що вартість біонафти та деревного вугілля у перерахунку на корисну енергію є меншою в порівнянні з викопним вугіллям, деревними та торифікованими пелетами. Тому використання цих продуктів в енергетичних цілях має досить значні перспективи. Визначено ряд енергетичних застосувань продуктів піролізу, найперспективнішими серед них є: використання біонафти в дизельних та газотурбінних двигунах, в котлах; її сумісне спалювання з викопним вугіллям та природним газом, а також газифікація піролізної рідини. Показано, що промислове використання технологій піролізу біомаси – це новий, перспективний напрямок в біоенергетиці, що в даний час знаходиться на початковій стадії розвитку.

Метою роботи є створення методологічних основ оцінки особливостей застосування установок електроплунжерних насосів у свердловинах складного профілю за великого газовмісту для окремо взятого родовища. Розглянуто можливість застосування електроплунжерних насосів для свердловин з дебітом від 0,8 м3/д до 38 м3/д, яким характерна велика інтенсивність викривлення, що призводить до зношування колон насосних штанг та насосно-компресорних труб в складі штангових свердловинних насосних установок, а також експлуатації в періодичному режимі установок електровідцентрових насосів з номінальною подачею, значно більшою, ніж приплив рідини з пласта. Встановлено, що наявний у продукції свердловини вільний газ суттєво погіршує відкачувальну здатність електроплунжерного насоса та для свердловин окремо взятого родовища, які суттєво відрізняються за значеннями газового фактору і максимально відображають вплив цих параметрів, зумовлює його роботу з коефіцієнтом наповнення циліндра від 0,85 до 0,16. Ви-значено оціночні значення потенційних тисків на прийомі насоса для частки вільного газу 25 %, 40 %, 55 % і 65 % за умови його застосування на максимально можливих глибинах спуску, що дозволяє також оцінити значення потенційних вибійних тисків та, відповідно, дебітів свердловин. З врахуванням результатів оцінки видобувних можливостей свердловин родовища обґрунтовано доцільність експлуатації окремих із них при частці вільного газу 40 – 55 %, з метою видобутку 29,7 –.36,8 т/д продукції, що на 45 – 80 % більше ніж оціночний сумарний дебіт при допустимій частці вільного газу 25 %, який становить 20,5 т/д. Для розширення застосовності отриманих результатів доцільним є проведення додаткових досліджень з метою врахування впливу обводненості продукції при оцінці наповнення насоса та обґрунтуванні режимів експлуатації свердловин.

Метою роботи є удосконалення методу газодинамічного розрахунку газорозподільних мереж, що здій-снюють газопостачання побутових споживачів, при застосуванні математичної моделі рівномірного і без-перервного відбору газу. За результатами теоретичних досліджень з використанням узагальненої мате-матичної моделі Лейбензона одержано уточнену формулу для сталої по довжині розрахункової витрати газу, яка забезпечує втрати тиску, що мають місце за фактичної змінної по довжині витрати у газорозпо-дільних мережах низького, середнього та високого тисків. Знайдено аналітичні вирази для коефіцієнтів моделі Лейбензона у разі застосування формули Хофера для коефіцієнта гідравлічного опору при турбулен-тному режимі. Встановлено закономірності впливу режиму руху газу, що характеризується критерієм Рейнольдса, та співвідношення транзитної та шляхової витрат газу на ділянці газопроводу всіх категорій робочого тиску на ступінь уточнення розрахункової витрати газу при застосуванні уточненої формули замість спрощеної. Встановлено, що основним чинником, що впливає на розрахункову витрату, є величина співвідношення транзитної та шляхової витрати газу в газопроводі. Оцінено ступінь уточнення величини розрахункових витрат газу у разі застосування запропонованого методу при газодинамічних розрахунках газорозподільних мереж низького та середнього тиску. Встановлено, що максимальне уточнення розрахункової витрати газу до15 % відповідає тупиковим ділянкам газопроводу, для яких транзитна витрата газу дорівнює нулю. Для співвідношення транзитної та шляхової витрати, більшого за одиницю, різниця обчислень за спрощеною та уточненою формулами зменшується до (1-2) %.

Для достовірного вирішення задачі з виділення порід-колекторів в геологічному розрізі свердловини потрібна велика кількість різноманітної інформації про них. Однак дослідження (наприклад, гідродинамічні, кернового матеріалу) та випробування свердловин із тих чи інших причин проводять доволі рідко. В таких умовах доводиться покладатись тільки на геофізичну інформацію з дослідження розрізу свердловини. Ге-фізичні методи дослідження свердловин вирішують поставлену задачу доволі однозначно: в геологічних розрізах, що виповнені так званими «чистими кварцовими пісковиками». У випадку складної будови породи задачу з виділення колекторів у розрізі свердловини вирішити однозначно важко, що дуже часто призводить до пропуску продуктивних пластів. В роботі з метою виділення в геологічному розрізі свердловин стрийської світи Верхньомасловецького нафтового родовища піщаних різновидів (пісковик, пісковик глинистий, пісковик карбонатний, пісковик ущільнений, пісковик алевролітовий) автори запропонували використовувати параметр D, який характеризує частку дисперсної фракції, що припадає на загальний водневміст породи та чисельно дорівнює відношенню подвійного різницевого параметра за нейтронним гамма-каротажем, до подвійного різницевого параметра за гамма-каротажем. Породу відносять до піщаних різновидів за умови, що значення параметра D є рівним або більшим за 0,5. Для розділення піщаних різновидів на колектори (пісковики з Кп≥7 %) та неколектори (інші піщані різновиди з Кп<7 %) автори запропонували порівнювати значення параметра Dфакт, розрахованого за фактичними даними геофізичних досліджень свердловин, з еталонним значенням Dет, розрахованим за рівнянням залежності типу D=f(ΔIγ).