Lviv National Academy of Arts

Культура кожного народу позначена рисами національної ментальності. Ментальність – це світосприймання, світовідчуття, це природно й історично зумовлений психічний склад, національний характер, що відображається в мові, культурі, звичаях, у матеріальній та духовній діяльності народу. Ідея національного у музичному мистецтві Західної України втілювалася через опору на іманентні ознаки регіонального фольклору, ладові та мелодико-ритмічні архетипи. У структурі українського менталітету універсальною субстанцією завжди була національна ідея. І саме рідна мова стала одним із найголовніших її носіїв. Мовна стихія відіграла важливу роль у національному і культурному відродженні. Як і в інших національних культурах, розвиток української вокальної музики відбувався у тісному зв’язку з розвитком національної поезії. Звернення до поезій Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Олеся та інших авторів, в яких зосередилися характерні риси української ментальності, відбір текстів та їхнє трактування зумовили особливі риси західноукраїнських солоспівів, стали свідченням міцного зв’язку з національною традицією.

Teachers’ narratives on strategies for enhancing scientific curiosity in secondary public schools are significant, particularly for uncovering the different approaches science teachers use to cultivate students' curiosity in science education. This research aimed to uncover teachers' narratives about strategies to enhance students' scientific curiosity. This study also examined science teachers' perspectives on scientific curiosity. It utilized a qualitative research design, specifically a narrative inquiry approach. The data were obtained from four junior secondary school science teachers at one school in the central Philippines using a triangulation method: one-on-one interviews, essays, and focus group discussions. The involved conversation partners were determined using a purposeful sampling. Four themes were forwarded based on the original statements of the conversation partners: pedagogical approaches to enhance curiosity, including fostering an active learning environment and resilient instruction to meet students' needs; instructional challenges and difficulties; and scientific curiosity as a curiosity-driven inquiry. This study highlights integrating pedagogical strategies that enhance students' scientific curiosity into daily instruction. Schools should design professional development programs that emphasize curiosity-enhancing teaching methods. The research findings have major consequences for how teachers implement and use pedagogical approaches that cultivate scientific curiosity and for how students engage in the lesson based on the strategies teachers use.

Feline leukemia virus (FeLV) significantly impacts feline health worldwide. Although several FeLV antigen rapid tests are available, selecting an accurate diagnostic tool remains a clinical challenge. In this paper, we present a novel and robust point-of-care assay that enables the precise diagnosis of FeLV antigen in blood, plasma, and serum and directly compared it with five other commercially available rapid FeLV antigen tests. Among the evaluated assays, Vet Expert and SNAP demonstrated 100% sensitivity, specificity, and accuracy, equaling gold-standard performance. Results demonstrate Vet Expert’s superior diagnostic accuracy and practical applicability in both veterinary practice and disease control strategies.Supplementary InformationThe online version contains supplementary material available at 10.1186/s12985-025-03015-y.

Фу Баоші (1904–1965) – відомий китайський художник, творчому методу якого характерна як світоглядна, так і художньо-пластична модернізація. Хоча типовим для митця було виконання творів у жанрі пейзажу «гори–води», однак в його доробку системно з’являлися композиції, в яких суттєву роль відігравало зображення людини. Індивідуальний живописний стиль Фу Баоші в зображенні фігури сформувався під впливом геополітичних та суспільних потрясінь. У своїх творчих пошуках Фу Баоші поєднав традиції китайського малярства з елементами японського та європейського живопису. Основний репертуар творів, у яких Фу Баоші розкривав образ людини, базувався на класичних сюжетах та апелював до найвідоміших персонажів з китайської історії й літератури. Проаналізовано художню діяльність Фу Баоші як ключову для трансформації образу людини в китайському живописі середини XX століття. Дослідження зосереджене на синтезі традиційного китайського живопису з елементами японської школи ніхонґа, що сприяло оновленню візуального канону постаті в національному мистецтві. З’ясовано, яким чином Фу Баоші вдається уникнути академічної схематизації образу людини, натомість акцентуючи на емоційній експресії та культурній пам’яті. Особливу увагу приділено аналізу постатей в його творах, зокрема зображенням історичних діячів і культурних героїв. У роботі застосовано методи візуального аналізу, іконології та компаративістики. Висновки статті вказують на значний внесок Фу Баоші у формування модерного бачення людини в китайській художній традиції.

The creative component of the design process is fundamental, as it is associated with the search for innovative solutions. In the creative process, the designer’s imagination plays a leading role – it serves as the foundation for shaping and transforming the vision of the functional and aesthetic image of the future object. This study was aimed to identify and systematise the main strategic directions and techniques that stimulate the creative process in generating innovative solutions within modern design practice. The research methodology included the analysis of information sources on design methods; tools for form development in architectural, industrial, and environmental design; structural and systematic analysis; and synthesis of research results. It has been demonstrated that human imagination operates on the basis of previously formed visual images through perception. The strategic approach to reativity development is shaped by visual-operational experience. It has been established that the main method of generating new ideas is creative experimentation. To stimulate the creative process during the ideation stage, it is advisable to apply techniques such as decomposition, alteration of visual modelling tools, combinatorics, the use of simple and flexible tools, references and analogies, brainstorming, and design heuristics. The practical significance of these findings lies in their application to design practice, the education and training of specialists in artistic and creative fields, and further research in art history, cultural studies, architecture, and design.

This article presents the results of an analysis of current trends in language use among young Ukrainians based on data from representative sociological studies of recent years. It underscores shifts in language skills (proficiency in Ukrainian, Russian, English), communication preferences, and engagement with cultural content. The wartime language practices and choices of young Ukrainians mirror the socio-cultural shifts within society, related to the changing linguistic landscape, emotional and cognitive responses to the Russian language due to Russia’s military aggression, an inclination towards Ukrainian cultural products, and the increasing use of Ukrainian and English online.

Współczesne językoznawstwo aktywnie posługuje się metodą biografii językowej. Metoda ta zajmuje centralne miejsce w glottodydaktyce, studiach wielojęzyczności, dialektologii, badaniach migracyjnych itp. W proponowanym artykule metoda biografii językowej została zastosowana w zakresie studiów nad kolonializmem. Celem badania jest skonstruowanie biografii językowej Łesi Ukrainki na podstawie informacji autobiograficznych, korespondencji, wspomnień bliskich, uwzględniającej szeroki kontekst historyczny, kulturowy i polityczny miejsca i społeczności, w której poetka urodziła się, żyła i tworzyła, ze szczególnym uwzględnieniem czynnika rodzinnego. Po raz pierwszy skonstruowana biografia językowa Łesi Ukrainki ukazała odejście od osobistej strategii językowej typu imperialnego, w której język imperium miał być jedynym i determinującym językiem jednostki; ujawniła odwrotną dynamikę, w której język kolonizowanego zyskał centralne znaczenie, przekształcając język kolonizatora w jeden z wielu języków wielojęzycznego świata. Zasadniczo, biografia językowa Łesi Ukrainki wychodzi poza ramy kolonialnej matrycy językowej; jest podstawą strategii komunikacyjnych obejmujących wiele języków; przekształca język ukraiński w lingwistyczny marker dekolonizacji.

Wraz z rozwojem gospodarki oraz rosnącym zaangażowaniem kapitału zewnętrznego w działalność przedsiębiorstw pojawiła się potrzeba zapewnienia rzetelności prowadzonej ewidencji finansowej. System rachunkowości finansowej dostarcza infor- macji wspierających proces decyzyjny, jednak to biegli rewidenci odgrywają kluczową rolę w weryfikacji poprawności jego funkcjonowania. Ich działalność nie tylko zwiększa transparentność, ale także buduje zaufanie wśród interesariuszy. Celem artykułu jest przedstawienie roli i znaczenia zawodu biegłego rewidenta, a także omówienie jego uwarunkowań prawnych w Polsce. W realizacji tego celu zastosowano tematyczny prze- gląd literatury uzupełniony analizą branżowych stron internetowych oraz polskich aktów prawnych. Przeprowadzone badania wskazują, że zawód biegłego rewidenta jest waż- nym elementem współczesnej gospodarki i nieodłącznie wiąże się z rachunkowością, ponieważ zapewnia rzetelność audytu finansowego. Jego rola nie ogranicza się jedynie do sprawdzania poprawności ksiąg rachunkowych oraz sprawozdań finansowych – dzięki jego pracy przedsiębiorstwa mogą budować zaufanie wśród inwestorów czy partnerów biznesowych. Pomaga to w unikaniu błędów i nieprawidłowości, a także w lepszym zarzą- dzaniu finansami i podejmowaniu świadomych decyzji biznesowych. Rola biegłego rewidenta jest istotna nie tylko dla samych przedsiębiorstw i ich interesariuszy, ale rów- nież dla organów regulacyjnych, które wydają akty prawne i nadzorują funkcjonowanie zawodu, zapewniając transparentność jego działalności. Jednocześnie regulacje te nakła- dają wysokie wymagania na kandydatów na biegłych rewidentów, w tym obowiązek ciągłego doskonalenia zawodowego. Dzięki temu ich wiedza nie tylko pozostaje precy- zyjna, ale także aktualna. Słowa kluczowe: audyt finansowy, rewizja finansowa, biegły rewident. Kod JEL: M40, M42, M49.

The aim of the proposed research is to analyze the dimensions and forms of intercultural communication among figures of musical and theatrical culture within the modern Ukrainian emigration and diaspora, amidst the crisis conditions of the ongoing Russian-Ukrainian war. The focus of this analysis is the creative activity of performers (instrumentalists, vocalists, conductors) – both soloists and ensembles ‑ who play key roles in the process of international communication. The primary timeframe is 2014–2024, covering the various phases of the Russian-Ukrainian war. The study emphasizes terminological aspects of concepts such as “communication”, “culture”, “intercultural communication”, “emigration”, and “refugees”, highlighting their use in contemporary academic discourse. Special attention is given to the strategies and means not only for preserving the national identity of Ukrainian refugees through culture and the arts but also for fostering their intercultural interaction in host countries. In findings, it is emphasized that the Russian-Ukrainian war, even since its hybrid stage from 2014, has resulted in the mass emigration of millions of Ukrainians, marking a new wave of emigration, but artistic professionals in host countries not only preserve their national identity and represent the achievements of Ukrainian culture but also engage in intercultural interaction. Key forms of such interaction include thematic concerts, festivals, theatrical productions, international academic conferences, and collaborative publications.

The purpose of this study is to analyze and elucidate the development, contradictions, and influences of Ukrainian artists in America, focusing on the theoretical and practical contributions of Sviatoslav Hordynsky to both American and Ukrainian art traditions. The methodology employed includes a comprehensive historical analysis of archival materials, a comparative analysis of Ukrainian and American artworks, a thematic analysis of recurring motifs in Hordynsky's writings and works, and an interpretative analysis of critical reviews and scholarly articles on Ukrainian artists in America. The main findings reveal how Ukrainian artists integrated into and influenced the American art scene, adapting their styles while maintaining their cultural identity. The study highlights Hordynsky's role in bridging Ukrainian and American art traditions, showcasing his contributions to the development of a unique Ukrainian-American artistic identity. Furthermore, it uncovers the intellectual and artistic currents that shaped the creative processes of Ukrainian artists in America, emphasizing the significance of national identity and cultural integration. In conclusion, this research provides a nuanced understanding of the complex interactions between Ukrainian and American art traditions in the second half of the twentieth century, underlining the pivotal role of Hordynsky in this cultural exchange. The study contributes to the broader discourse on the evolution of art in diasporic contexts and the preservation of cultural heritage amidst dynamic socio-political landscapes