Wallenberg Institute of Special Education and Psychology

This article addresses a timely and important issue: terrorism recruitment and disengagement in the digital era. It explores the intricate dynamics of social networks and peer contagion and their role in processes of recruitment and disengagement in terrorism activities in Indonesia. It emphasizes on how close relations and peers significantly influence young individual behavior, often facilitated through digital spaces; social media, encrypted chat groups, and other content-sharing platforms, and explores potential avenues for prevention and disengagement. The research is based on in-depth interviews with 20 former inmates convicted of acts of terrorism between 2023 and 2025 in the greater Jakarta and west Java region, Indonesia. The finding highlights that social networks serve as critical outreach platforms, especially for the young people, for disseminating extremist ideologies, sharing biased information and propaganda content, and serve to promote recruitment for violent activities. It demonstrates how communication and information sharing via digital spaces platforms plays a crucial role in shaping the processes that lead young individuals towards violent ideologies and practices. In addition, we observed that on one hand peer influence plays a pivotal role in enabling recruitment but on the other hand for prevention and disengagement efforts; although, antisocial and violent behavior spreads more readily than prosocial behavior among peers. Analysis indicate that a clear understanding of the structure of these social networks and their dynamics, as well as the mechanisms of peer contagion is essential for developing effective preventive strategies and targeted interventions. Importantly, these findings have broader practical implications, which not only provides insights of contextual complexities of recruitment and disengagement that could inform future research , but also for policymakers and practitioners who could translate this knowledge into policies and develop interventions that strengthen protective social ties, foster trust and support among peers, and guide the responsible use of digital spaces in Indonesia, and beyond. Ultimately, this study recommends revising the terrorism law in Indonesia regarding digital literacy and responsible supervision of digital space to prevent the spread of radicalism through digital space.

Автором розкрито одну із актуальних тем у сучасній психології, що стосується такої різновекторної сфери, як афекти, а саме – емоційний інтелект. У публікації розглянуто проблематику розуміння емоційного інтелекту, основні складові, труднощі та потребу існування спеціальних корекційних робочих програмах у психологів, освітян. Стаття має трьохкомпонентну структуру. Перша компонента спрямована на розкриття сутності емоційного інтелекту, його важливості існування та формування у дітей, починаючи із раннього віку. Теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження емоційного інтелекту дає змогу встановити стан розробленості тематики; визначити психологічні чинники та умови формування емоційного інтелекту дітей означених вікових груп. У другій структурній компоненті публікації охарактеризовано особливості психодіагностики емоційного інтелекту дитини. Визначення особливостей використання психодіагностичного інструментарію у дітей раннього та дошкільного віку дає змогу підібрати методики для роботи з емоційною сферою у ранньому віці, сформувати базу психодіагностичного інструментарію для дитячого психолога. Особливості психологічної діагностики емоційного інтелекту є процедурою не легкою для роботи з дорослою особистістю, відповідно, в ранньому віці задача для практичних психологів ускладнюється. Третя компонента розкриває особливості роботи психолога із сферою афектів, створення корекційної програми та застосування її у груповій роботі із дітьми дошкільного віку щодо формування емоційного інтелекту. Результатом усіх окреслених дій є розроблення та апробування інструментарію формування емоційного інтелекту за допомогою використання«Психологічної корекційної програми з формування емоційного інтелекту»для дітей дошкільного віку. Розвиток емоційного інтелекту дітей раннього віку, на думку автора, вимагає індивідуального підходу психологу до родини та особливостей дитини.

<em>In this article, the concept of cooperation and the teacher’s use of cooperation technology in the process of working with the family, the formation of the active pedagogical position of the parents and the content of working with the family in the school education system are discussed.</em>

The article gives an overview of the literary legacy of Arto Tapio Paasilinna — one of the few Finnish authors of the second half of the 20th c. to enjoy international renown. Paasilinna’s 35 novels have been translated into 40 different languages; many of the books have been adapted to films. Russian audiences have yet to discover all of Paasilinna’s works. His books offer perfect material to study Finnish culture, humour, and enigmatic female characters. The present essay dwells on the critic’s impression of several unique stylistic features of Paasilinna’s prose. Finnish humour, attention to detail, and unexpected metaphors, along with other devices used by Paasilinna, allow for a study of Finnish culture that is shown not only through examples of typical behaviour of its remarkable representatives, but also as a mystery behind a façade of what seems like indifference and emotional inadequacy. Finland can boast hundreds of literary professionals, yet Paasilinna holds a special place in the vibrant stylistic diversity of the contemporary Finnish literary process.

Profiles of motor, sensory, and cognitive asymmetries in patients with drug addiction and alcoholism and in people of relevant control group were studied. To reveal the profiles of interhemispheric asymmetry, a set of tests for determination of lateralization of motor (the dominant hand and leg), sensory (eye and ear) and cognitive (right- and left-hemispheric mode of solution of verbal and/or spatial tasks) was used. In patients with drug addiction and alcoholism as compared with the control group, a statistically significant domination of the left-sided lateralization of motor and sensory indexes was found. The right-hemispheric mode was essentially prevailing in solving the verbal and spatial tasks. No differences in motor asymmetry were observed in narcotic addicts and alcoholics. The dominant left eye and ear were statistically significantly more frequent in patients with alcoholism than in patients with drug addiction. The right-hemispheric mode in solution of cognitive tasks was used more often statistically significantly by narcotic addicts than by alcoholics. The obtained data indicate an essential impairment of profiles of the motor, sensory, and cognitive asymmetries in patients with the chemical addiction.