Національна ідентичність як дискурсивне утворення: основні суб’єкти конструювання

Abstract

Translate Article

Анотація. Стаття присвячена процесу конструювання національної ідентичності. Національна ідентичність розглядається як дискурс, що поширюється в рамках реалізації символічної влади. Викладений в статті підхід буде корисним для подальшого вивчення трансформацій української ідентичності.Метою дослідження є окреслення ролі основних суб’єктів, що займаються конструюванням національної ідентичності.Результати. Окреслена роль в конструюванні національної ідентичності таких суб’єктів як держава, політичні партії, громадянське суспільство, іноземні держави та сім’я.Висновки. Національні держави намагаються підвищити свою легітимність у населення та стандартизувати управління ним. Із-за цього вони намагаються сформувати у всіх громадян єдину національну ідентичність. За допомогою системи своїх інститутів вони поширюють стандартизовану мову, офіційний історичний наратив, уніфіковану сукупність національних культурних форм та символів, спільних зовнішньополітичних оцінок та об’єднуючих націоналістичних цінностей.Повністю реалізувати певний проєкт національного конструювання можливо лише маючи контроль над державними інституціями. Але інші суб’єкти можуть поширити певний національний дискурс серед значної кількості індивідів. Політичні партії намагаються мобілізувати людей на свою підтримку, формуючи в них певний тип національної ідентичності. Суб’єкти громадянського суспільства намагаються підвищити роль в соціальній ієрархій представників певних соціальних груп за допомогою просування певного проєкту національного конструювання. Іноземні держави можуть підтримувати ті форми національного будівництва, що сприятимуть їх національним інтересам. Родина намагається забезпечити своє відтворення, завдяки чому формує в дітей певний тип національної ідентичності.